Я одинока пташка,
Літаю над землею,
Без Тебе я сумую,
Тому що Ти на Небі.

Мій дім — земля ця,
Стала для мене ріднею.
Хоч тілом я живу тут.
Але насправді, в духовному світі

Я пташка, яка давно вже,
Скучає, сумує за Домом.
Замучився я в краю чужому
Тут зло не пощадно панує.

І лев рикаючий, хитрий
На мене кожен день полює,
Пастки на землі готує,
І хоче мене від Тебе,

Батьку Небесний, відлучить
І своїми решітками
Світло Твоє від мене закрить,
Темрявою мене налякати.

Тільки Твої Небесні простори,
Світло яскраве, сонце золоте,
Краєвиди чудові,
Віра жива, надія чиста,

Відривають мене,
Від клітки ворога,
Від гріховного тіла,
Від мого власного я.

Кожну мить зло проти мене воює,
Темрява хоче мене погубить
Але я не здамся злому,
До кінця життя буду тут жити.

А потім, коли час той настане,
Я буду з Тобою літати,
Уже не над цією землею,
А в Небі Твоєму кружляти.

серпень 2015 р Автор Сотник Еміль