День  знову настає,
Життя наше триває.
Що буде далі з нами ніхто не знає.
Всі кудись спішать, а час минає.

Нічого вічного тут на землі не має,
Наше буття швидко спливає.
Людина з часом старіє,
Про вічність часто забуває.

А коли людина Богу серце відкриває,
Господь життя її повністю міняє.
І за гріхи старі тоді соромно буває,
Нове життя заново її, як з листка, починає.

Творця Всесильного прославляє,
Віру тверду, сильну має,
І в духовних війнах перемагає.
На дорогу світлу ступає.

Надію на Отця покладає.
Волю Господню він знає.
На нього Небесне місто чекає,
Бо голос Пастиря він слухає.

25.05.2014 р Автор Сотник Еміль