Мороз малює поля,
Значить прийшла зима.
На це є вказівка Творця.
Зима – холодна пора.

Чому навкруги білі кольори?
Де поділись різнокольорові барви,
Пейзажі, краєвиди, квіти та ліси?
На зміну їм прийшли великі сніги.

А природа завмирає,
Лише на три місяці,
Грудень пройшов,
Тепер панує січень,
А лютий ще в гості прийде.

Зима, дана нам ця пора,
Для того, щоб переглянути
Сторінки нашого життя.
Задуматись над нашим буттям.

Що не все будеш жити,
Людино, на цій грішній землі,
Може прийде до тебе весна,
А може для тебе це остання зима.

Але для тебе, читачу, таке питання:
В якому стані є твоя душа?
Яка в тобі живе пора,
Зима, літо, осінь або весна?

Якщо ти живеш з Богом,
Допомагаєш людям, робиш добро,
Приносиш радість і тепло,
То тоді живе в тобі літо і весна.

Але якщо ти без Бога,
То там один холод і сувора зима,
І ти робиш часто гріх
І в душі темрява і пустота.

Проси, людино, Отця,
Щоб прийшла до тебе
В серце весна.
І ожила твоя душа
Від снігу і морозу,
Від гріха і зла.

Запам’ятай, людино,
Ці мудрі прості слова:
«Зима, дана нам ця пора,
Для того, щоб переглянути
Сторінки нашого життя.
Задуматись над нашим буттям.

Що не все будеш жити,
Людино, на цій грішній землі,
Може прийде до тебе весна,
А може для тебе це остання зима?»

січень 2016 р Автор Сотник Еміль