Неначе снилось це мені,
Що будуть люди жити
Вічно в Небеснім Раю,
Будуть назавжди друзями.

Синами, дочками,
Неначе всі ангелами,
Одного вічного Батька,
Вбрані в білі одежки.

Неначе снилось це мені,
Що буде садок чарівний,
Вишні із яблунею будуть розмовляти,
Квітки своїми головками кружляти.

Неначе я був на Небі,
Там музика оця чарівна грає,
Ноти і гармонія перебуває,
Радість вічна там живе.

Тварини мирні, неземні.
Ягня із левом лежать на траві,
А квіти живі повертаються
І дивляться вони на краї.

Шкода, що це було тільки уві сні,
Надію цей сон дає мені,
Що можна жити с Богом вічні дні,
На Небі у вічнім Краю.

квітень 2016 р     Автор Сотник Еміль