Я не можу просто жити,
Творця не прославляти,
Навколо себе природу бачити
І за життя своє не подякувати.

Я не можу не співати,
В піснях не вихваляти.
Радість від душі не нести.
Я не можу про Творця не писати.

За рослинами я часто спостерігаю,
Як вони живуть, як вони цвітуть,
Як вони росу п’ють, як цвітуть,
Як вони аромат дають, та гарно виглядають.

Чудові творіння Творця,
Квіти, сади, дерева і трава.
Різноманітна багатокольорова краса.
Все свідчить про могутність Бога.

Земная человеческая поэзия,
Летит только до одного потолка.
А поэзия небесная летит в Облака.

Поэзия Небесная прославляет Творца,
Поэзия Небесная величает Отца.
Поэзия Небесная ведёт в Небеса.
Поэзия Небесная говорит от души слова.

Ты выбрал меня,
Очень благодарен Тебе я.
Ты благословил меня,
Тебе молюсь, радуюсь я.

Ты одарил меня,
Чтобы прославлял я Тебя.
Ты взял за руку меня,
Не убоюсь я беды, ни какого зла.

Лети моя поезія,
Як пахучий фіміам.
Вийся як фіалка
В Святий Храм.

Лети моя пісня,
В Небесний Дім.
Лети моя мрія
В Вічний Край.