Де ти шукав свій скарб,
Чи ти пташкою колись літав?
Чи ти був колись серед білих хмар?
Чи ти бачив вічну живу квітку?

Де ти свій дім шукав?
Чи ти чоловік в космос літав?
Чи ти про Творця знав?
Чи ти колись біблію читав?

Куди ти так далеко їздив,
На край землі пішов.
Чи ти там втіху знайшов?
В книзі одній написані такі слова,
Що людина земна,
Куди дінеться від Божого лиця?

Чи візьме крила орла,
Полетить в Небеса,
Господь там перебуває.
Чи сховається людина,
Від Небесного Творця?

Хоч на краю землі,
Ти й там перебуваєш,
Повітря є всюди,
Так само як Твій Дух всюди.

Прийшов час такий,
Що не потрібно тобі
Людино шукати: гори, храми,
Висоти, краєвиди, святі місця.

Поклонятися потрібно
В дусі і істині.
Бог є Дух Живий.
Не потрібні для Бога
Рукотворні храми і місця.
Святі Небеса є храмом Отця.

Земна краса є незрівнянна,
З Божими небесами.
Вона є неосяжна, велика
І тільки з вірою до неї потрібно йти.

лютий 2016 р Автор Сотник Еміль