Хтось живим себе рахує,
Живе, розмовляє, не бідує,
Гроші, дім, сім'ю має,
Його тіло втіху має.

Земне життя процвітає,
Але все свій час має,
І горе, труднощі, біда,
До тієї людини завітає.

І що тоді буває,
Якщо людина,
Без Бога проживає,
Надію свою втрачає.

Але ж людина,
Не тільки тіло має,
А де душа перебуває,
Чи вона живе, або існує.

Душа їжі також потребує,
Як тіло води, та хліба.
Душа спасіння очікує
І спокій шукає.

Подбайте люди,
Про свою душу,
І спокій приймете,
Тільки в Богові його знайдете.

03.09.2014 г Автор Сотник Еміль