Осягнути треба вершини Неба,
Відірватись від землі як пташка,
Піднятись за допомогою крил надії.
Там є мій рідний блаженний край.
Тільки з вірою твердою, живою,
Треба долетіти праведною дорогою
До мого Спасителя, Творця всього
Видимого і невидимого.
Летіти треба вище, все вище,
Над землею, над марнотою.
Погляд свій направляти тільки вперед,
І вгору до сонця, до синього Неба.
І ці земні дні, суєтні справи,
Кайдани гріха, золоті клітки,
Гроші, тимчасові багатства
Не стримають нас на цій землі.
Великі крила віри, надії любові,
Повинні відірвати нас від землі.
Направити в Небесний вічний край.
Де чекає нас Господь.
5.06.2014 р Автор Сотник Еміль |