Ми, люди, звикли давно,
Що за вікном весна,
Лето, осінь і зима.
Але ж колись-то дуже давно
Була на землі одна пора.

І мир був, і рай на землі,
Звірі жили спокійно собі,
Їли траву, ніхто не нападав ні на кого.
Чоловік Адам був володарем саду всього.

Не було лютих морозів,
І снігу, дощу не бачив ніхто.
Перші люди не були злими,
Горя, сліз ніхто не знав.

Перший чоловік був Адам,
Володар звірів і рослин.
А потім Бог йому жінку дав,
Євою, її так назвав.

Але через хитрість змія,
В сад увійшло зло,
Через заборонений плід,
Чоловік сильно упав в гріх.

Так і одного разу після вигнання
З Раю, дому свого,
Коли людьми була наповнена земля,
Стало все більше гріха.

І Бог-Творець вирішив,
Гріховний світ водою потопити.
А у ковчезі спас вісім душ,
Після цього змінилась сильно природа.

Так, тепер ми бачимо,
Як міняється природа,
Приходить весна, літо
Осінь, а потім зима.

Так сильно змінилась природа…

грудень 2016 р Автор Сотник Еміль