Мороз малює поля,
Значить прийшла зима.
На це є вказівка Творця.
Зима – холодна пора.

Чому навкруги білі кольори?
Де поділись різнокольорові барви,
Пейзажі, краєвиди, квіти та ліси?
На зміну їм прийшли великі сніги.
 

Отправляется светлый поезд,
У вечные Небесные края.
Внимательно посмотри на него,
Он не похож ни на кого.

Он только избранных с собой возьмёт,
Но всех людей к себе зовёт.
Званых много — целый мир,
Детей, молодых и старых людей.
 

Оставь добрый след,
На этой грешной земле.
Кругом тьма и туман,
Веры нет, надежда умирает.
Так Святого света не хватает.

Тепла нет, кругом холода,
Реальность мира, суета
Заслепила миллионам глаза.
В духовном мире царит зима.
 

Краї, чарівні краї
Сади, вічнозелені сади.
Вулиці, золоті вулиці.
Місто святе, живе процвітає.
Горя, біди, ніколи не знає.

Тварини, мирні тварини.
Квіти, живі квіти.
Святі, люди святі.
Сонячні, сонячні дні.
Там льоду і снігу не буває.
 

Я смогу свободно дышать,
Тогда свобода откроется мне.
Войти хочу в Царские врата.
Прочь уйди от меня тьма.

Всё это будет когда-то,
Но, верю я, что для меня
И для тебя открыты Небеса,
И жива наша мечта.